Рубрики
Архивы
Самое популярное
Случайно выбраные
Немного адвертайзинга
Облако меток
Мета
Я В СТАРІСТЬ УПАВ ІЗ ДИТЯЧОГО ВІКУ
Я в старість упав із дитячого віку,
Тру з плачем коліно, я – хлопчик-каліка,
Той що метеликів друзям дарив.
З фантомними болями вирваних крил
Пішли мої милі. Потилиці сиві
Крізь сяйво метеликів все ще красиві.
Категория: Поцілунки часу - поєзія
Метки: возраст, время, жизнь, стих про старость, стихи для взрослых, українська поєзія, час
Оставьте комментарий
