Рубрики
Архивы
Самое популярное
Случайно выбраные
Немного адвертайзинга
Облако меток
Мета
ДОДОМУ, ДО МАМИ
Дата 15 марта 2010
І вулиця теж доживає вдовою.
Помер її вітер. Було це давно.
Зростає мовчання крізь хвіртку травою.
І чути , як дихає час у вікно.
Не блисне, забула старенька бруківка
Той тупіт дитячий. Не пурхає сміх
На щірих і світлих акацій верхівках.
____
-Мамо, добридень! Ну, як Ви самі?
Рубрика: Поцілунки часу - поєзія | Нет комментариев »
Метки: вірш, зустріч, мамо, разлука, стих для мамы, українська поєзія
