Рубрики

Архивы

Самое популярное

Случайно выбраные

Немного адвертайзинга

Облако меток

Мета

ПІСЛЯ РОЗРИВУ

Дата 15 марта 2010

Ніч прогризли у небі щури.
Шурхотіли так боляче. Вранці
Мутне світло з тієї діри
Било в скроню. Під черепом бранці –
Мертві думи на хвилях гойдались.
Оком, наче гачком, хоч і мляво та вдало
Підчепив: із-за рогу будинка
Йшла в майбутнє засмучена жінка.

Раптом, наче тюльпанів бутони,
Коли свіжість проноситься степом,
Загойдались у грі її стегна,
Наче ляпас останній. На спомин.

Рубрика: Поцілунки часу - поєзія | Нет комментариев »

Метки: , , ,